в означеннях
Тлумачення, значення слова «фіксатив»:

ФІКСАТИ́В, у, чол., спец. Розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті або бензині, яким покривають малюнки (виконані олівцем, вуглем і т. ін.) та креслення, щоб вони не псувалися; розчин, що закріплює фарби. Збереглися фарби так довго завдяки чудовому фіксативу, який готували із суміші сиру з клеєм (Наука і життя, 8, 1970, 50); Запах фіксативу, олійних фарб. Підлогу заставлено, завалено пензлями, тюбиками з фарбою (Іван Драч, Іду.., 1970, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 589.

Коментарі (0)