ФІЛОСО́ФІЯ, ї, жін.
1. Наука про найзагальніші
закони розвитку природи, суспільства та мислення.
Задумав я, бачите, зробити ступінь у ще ніким не
затриману сферу — філософію, тобто написати
філософську драму (Панас Мирний, V, 1955, 404); [Нартал:] А
потім ти показав мені ще інші скарби, — світ філософії,
науки (Леся Українка, II, 1951, 431); Радянська наука
оснащена зброєю величезної сили — філософією діалектичного
матеріалізму (Наука і життя, 12, 1957, 18);
// Яке-небудь або
чиє-небудь учення про найзагальніші закони розвитку
природи, суспільства та мислення. Філософія марксизму
є МАТЕРІАЛІЗМ (Ленін, 23, 1972, 40); Він відзначався
глибоким знанням матеріалістичної філософії і своєю
полум'яною антирелігійною агітацією (Наука і життя, 3, 1958,
45).
▲ Позитивна філософія див. позитивний 1.
2. чого. Теоретичні, методологічні принципи, що
лежать в основі якої-небудь науки, галузі знань і т. ін.
Філософія математики; Філософія права.
▲ Філософія просвітництва див. просвітництво.
3. розм. Абстрактні міркування відносно
чого-небудь. Бідна ти, моя дитиночко, з усякими слабостями,
турботами, напастями. Та вже без них не можна
прожити, потішайся хоч такою філософією (Михайло Коцюбинський, III,
1956, 186); [Старший лікар:] Що ж, покуту
нестимуть хто вище за нас. Філософія тут ні до чого
(Олександр Левада, Драми.., 1967, 14);
// Переконання, що склалося
з приводу чого-небудь; концепція. — Богдане, не
майте мене за одну з тих жінок, яких ви взагалі бачили,
І не стосуйте до мене вашої філософії (Юрій Яновський, II,
1958, 131); — О, та ти й справді такий? Святая Русь?
Поругані свободи? Та кинь ти всі ці штучки! Живи,
поки живеться! Гуляй, поки гуляється. — Оце і вся
твоя філософія? (Олесь Гончар, II, 1959, 291).
♦ Розводити (розвести) філософію див. розводити.
4. зах., розм. Філософський факультет університету. Там живе учитель її братів, молодий студент філософії, Нестор Деревацький (Іван Франко, VII, 1951, 10).
5. заст., розм. Середній із трьох класів (риторика, філософія, богослов'я) духовної семінарії. Мучились з ним «святі отці», мучились та й вигнали з філософії... (Панас Мирний, I, 1949, 371); Йому заманулось женитись, і він, скінчивши риторику й філософію, покинув богословію [богослов'я] й поїхав шукати собі жінки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 15).