ФІЛОСО́ФСТВУВАННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням філософствувати. Кухар Юрайда пустився у філософствування, і це дійсно відповідало його колишній професії (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 352); — Справді, оцей лісорозсадник дав факти для філософствування... (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 108).
2. перев. мн., розм. Абстрактні, хитромудрі міркування. В кінорепортажах не дуже розженешся: хроніці днів не до твоїх суб'єктивних емоцій та філософствувань... (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 17).