в означеннях
Тлумачення, значення слова «фініфть»:

ФІНІ́ФТЬ, і, жін. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі. Великого поширення на Україні набувають з кінця XVII ст. живописні емалі, які відомі в Києві під назвою фініфть (Українське золотарство XVI-XVIII ст., 1970, 38);
//  перев. мн. Металеві вироби, оздоблені такою емаллю. Українські фініфті відзначаються великою мальовничістю, яскравістю (Українське золотарство XVI-XVIII ст., 1970, 38);
//  Техніка виготовлення таких виробів.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 599.

Коментарі (0)