Словник української мови

ФІ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до фінни й Фінляндія. Взагалі — любов до літератури у мене розвинулась доволі рано, бо вже на 12 році я писав велику повість із фінського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 233); Прапора рідного помах вітальний З прапором фінським влився в імлі (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 115);
//  Такий, як у фіннів. — Далі хай сини риють [канали], а нам давай пенсію... Фінський особнячок на березі моря збудую (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 268).
 Фінський будинок (будиночок) — дерев'яний стандартний будинок, якого складають із спеціально виготовлених і підігнаних на заводі деталей. Недавно придбали для тракторної бригади складаний фінський будиночок (Радянська Україна, 28.IV 1959, 3); Фінський ніж — короткий ніж із грубим лезом, який носять у піхвах. Бачу я їх [кореспондентів], як зараз. Пістолети, фінські ножі, сумки з паперами, поголені обличчя (Юрій Яновський, I, 1958, 331); Фінські сани (санки) — сани, які являють собою стілець, закріплений на довгих металевих полозах; Фінський хід, спорт. — особливий вид ходи на лижах, коли лижник відштовхується обома палицями відразу, тримаючись руками за них на рівні пахв; Фінська шапка — кругла плеската шапка з хутряною околицею, що опускається на вуха й шию.