ФІОРИТУ́РНИЙ, а, е. Стос. до фіоритури (у 1 знач.).
Фіоритурний стиль;
// Який має фіоритури.
Фіоритурний спів.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 601.
ФІОРИТУ́РНИЙ, а, е. Стос. до фіоритури (у 1 знач.).
Фіоритурний стиль;
// Який має фіоритури.
Фіоритурний спів.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 601.