ФІРА́НКА, и, жін. Шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска. Зачинив [Начко] вікно, поспускав фіранки (Іван Франко, VI, 1951, 302); На вікнах почеплено тюлеві фіранки (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 35); Проїхала старомодна карета з.. фіранками (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 40).