Словник української мови

ФІЗКУЛЬТУ́РНИЙ, а, е. Стос. до фізкультури, фізкультурників. Рік у рік зростає масовість фізкультурного руху в нашій країні (Радянська Україна, 9.VIII 1959, 1); Фізкультурні паузи впливають і на зниження виробничого травматизму (Наука і життя, 8, 1960, 40);
//  Признач. для фізкультури, фізкультурників. Черговий збір влаштували у фізкультурному залі (Олесь Донченко, V, 1957, 452); Входить Маша, одягнена по-спортивному. Робить фізкультурні вправи (Іван Микитенко, I, 1957, 220);
//  Власт. фізкультурникові. Фізкультурна вправність.