в означеннях
Тлумачення, значення слова «фламандці»:

ФЛАМА́НДЦІ, ів, мн. (одн. фламандець, дця, чол.; фламандка, и, жін.). Народ, що становить одну з основних груп населення Бельгії, переважна більшість якого живе на її півночі та заході, а також у південних провінціях Нідерландів і північній частині Франції. Фламандці живуть на півночі [Бельгії]. Це нащадки германських племен. Вони говорять фламандською мовою, яка близька до голландської (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 96); В мові — ритміка Верхарна, Рубенс — мабуть в тому є, Що зирне фламандка гарна Й вас до місця прикує (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 113).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 604.

Коментарі (0)