в означеннях
Тлумачення, значення слова «фланг»:

ФЛАНГ, у, чол. Лівий або правий край лави, військового строю, бойового чи похідного порядку, оперативного розташування військ. Бій кипів десь далеко на правому фланзі фронту (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 43); Дівчина пройшла і стала на правий фланг невеличкої шеренги спортсменок (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 219); Під час наступу Щорс вдавався до виробленої ним уже тактики: заходив до ворога з тилу і флангів (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 54); Рота була вишикувана. Маслюк.. стояв на три кроки від лівого флангу (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 71); Сотня козаків і рота солдатів з двома гарматами замикали похід, а ще одна сотня козаків з піками, шаблями та рушницями гарцювала праворуч і ліворуч транспорту, охороняючи фланги (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 246); Максим наказав висунути наперед з двох флангів по два кулемети та міномети і тримати підступи до плацдарму під кинджальним вогнем (Натан Рибак, Час, 1960, 51);
//  Правий або лівий бік чого-небудь.
Королівський фланг — права половина шахівниці, утворювана вертикалями e, f, g, h; Лівий фланг див. лівий; Правий фланг див. правий 1; Ферзевий фланг — лівий бік шахівниці, утворюваний вертикалями a, b, c, d. Рокіровка в бік королівського флангу зветься короткою, в бік ферзевого флангу — довгою (Перша книга шахіста, 1952, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 604.

Коментарі (0)