в означеннях
Тлумачення, значення слова «фокусник»:

ФО́КУСНИК, а, чол.

1. Той, хто показує фокуси; артист, який показує фокуси (див. фокус 2 1). Акробати з баяністом закінчували свій номер, їх мав змінити жонглер-фокусник (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 177); Скоморохи, музиканти, танцюристи, акробати і фокусники були дуже характерним явищем древньоруського життя (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 524);  * У порівняннях. Долгін жонглював словами, як фокусник у цирку тарілками (Натан Рибак, Час, 1960, 441).

2. перен., розм. Той, хто вдається до незвичайних дій, вивертів, хитрощів. — Сюди [сторожувати громадське зерно] треба чоловіка такого, щоб у нього ні крихти не прилипало до пальців, щоб без фокусів. А фокусників у нас чимало, так треба подумати! (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 163).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 612.

Коментарі (0)