ФОКУСУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех., спец.
1. Збирати (промені, електрони тощо) у фокусі
(див. фокус 1 1). Система лінз, встановлена в ньому
[мікроскопі], збирає світлові промені в один пучок —
фокусує їх — і, спрямувавши на досліджуваний предмет,
дає можливість побачити частинки розміром до двох
стотисячних сантиметра (Наука і життя, 11, 1965, 4);
//
Спрямовувати в якусь точку, якесь місце зібрані,
зосереджені промені, електрони і т. ін. Щоб не порушувати
здорової тканини, пухлину опромінюють з усіх боків,
фокусуючи пучок проміння в потрібне місце (Знання та праця,
2, 1966, 10).
2. Регулювати оптичну систему (фотоапарата, кіноапарата, телескопа і т. ін.) для одержання чіткого зображення; наводити зображення на різкість. Блискавку краще фотографувати вночі, фокусувавши фотоапарат на нескінченність (Довідник фотолюбителя, 1959, 69).