в означеннях
Тлумачення, значення слова «фонема»:

ФОНЕ́МА, и, жін., лінгв. Найменша звукова одиниця мови (чи діалекту), яка служить для творення й розрізнення слів та їх форм. У протилежність конкретному мовному звукові, фонема — це не фізичне явище, а наукове узагальнення, поняття про звук у його функції в системі мови (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 220).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 614.

Коментарі (0)