в означеннях
Тлумачення, значення слова «фонетичний»:

ФОНЕТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв.

1. Прикм. до фонетика 1; пов'язаний зі звуками мови; звуковий. Фонетична система кожної мови являє собою, передусім, систему чітко розрізнюваних (щодо смислової ролі їх) фонем, які реалізуються в живій мові у численних своїх варіантах, або відтінках (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 131); Очевидно, первісний етап розвитку древньослов'янської писемності характеризується застосуванням значків, які ще не являли собою фонетичного письма (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 499); Фонетичні закони — встановлювані за допомогою порівняльно-історичного методу звукові відповідності між окремими спорідненими мовами чи діалектами або окремими історично засвідченими періодами існування однієї і тієї ж мови (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 206); Фонетичне чергування.

2. Прикм. до фонетика 2. Фонетична акустика.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 615.

Коментарі (0)