ФОРМА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Тип, структура чого-небудь,
що відповідають певному рівню, певній стадії розвитку.
Вона [дума] без сумніву пізньої формації і зливає в собі
найбільшу часть давніших дум того циклу (Іван Франко, XVI,
1955, 17); Зерно набуло якихось нових, дуже тонкої
формації якостей (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 9);
// Взагалі
комплекс однорідних або близьких одне до одного
явищ, предметів, поєднаних спільними умовами і
характером утворення й розвитку.
2. Суспільство на певному ступені історичного
розвитку з властивими йому способом виробництва,
системою виробничих відносин і рівнем розвитку
продуктивних сил. Становлення рабовласницької формації
супроводилось гострою політичною боротьбою, рішучим
викорчовуванням старих родоплемінних порядків і
відносин (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 244); Історичний
досвід вчить, що в умовах несоціалістичних, класових
формацій завжди точилася і точиться непримиренна
боротьба між експлуататорами і експлуатованими
(Наука і життя, 8, 1959, 2).
Суспільно-економічна формація — те саме, що
формація 2. Кожна нова суспільно-економічна формація
створює свою матеріально-технічну базу на тій
виробничій основі, яку вона дістає в спадщину від своєї
попередниці (Комуніст України, 7, 1960, 50).
3. геол. Сукупність геологічних відкладень, гірських порід одного часу й однакового способу утворення. Крейдяна формація.
4. спец. Рослинне угруповання, що характеризується одним або кількома спільними провідними видами. На основі досліджень над плодоношенням підбілика альпійського в Карпатах можна передбачити, що в міру заміни первинної рослинності щільно дернистими формаціями умови для відновлення підбілика альпійського ставатимуть більш несприятливими (Український ботанічний журнал, XVIII, 1, 1961, 56); Рослинність Південного берега Криму істотно різниться від рослинності Яйли. Вона має субтропічний характер і належить до формації середземноморського типу (Геологія України, 1959, 583).