ФОРМОТВО́РЧІСТЬ, чості, жін.
1. Те саме, що формотворення.
2. Шукання нових форм у мистецтві, пов'язане з ідеями формалізму. Відчуження мистецтва від політики, ізоляція його від суспільно значимих проблем штовхає митця на манівці ідейної індиферентності, порожньої формотворчості (Радянське літературознавство, 10, 1968, 31).