в означеннях
Тлумачення, значення слова «форс»:

ФОРС, у, чол., розм. Хизування, прагнення похвастати, виставити напоказ що-небудь, вразити чимось (розкошами, одягом, манерами і т. ін.). — Задаються тільки дурні... Можна й без форсу не гірше діло робити… (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 340); — А ти знаєш, — ревниво нашіптує Левко дружині на вухо, — це не його власна машина. Мені звіздар проговорився. Це він для форсу — довго гроші збирав, а потім напрокат дістав, аби мені памороки забити (Іван Драч, Іду.., 1970, 72);
//  Гордощі, пиха, чванливість. Тремтить з жаху гетьманський хижий злодій, Прусацький обереш губить лоск і форс, І чує він: гуркочуть першим плином Революційні грози над Берліном (Микола Бажан, Вибр., 1940, 158).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 626.

Коментарі (0)