в означеннях
Тлумачення, значення слова «форсувати»:

ФОРСУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.

1. Діючи певним чином, прискорювати проходження, здійснення, розвиток і т. ін. чого-небудь. Преображенський теж форсує роботу в південному тунелі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 297); — Ви таки хочете форсувати справу... Значить, ми її програємо (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 68); Всі ділянки гірничого виробництва йдуть в ногу. Раніш нерідко траплялося так, що видобувний процес форсували, а на гірничо-підготовчих роботах темпів не прискорювали (Радянська Україна, 1.IV 1959, 1);  * Образно. В дворі, у лузі, на лану весна форсує посівну (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 319);
//  Прискорювати час настання, здійснення чого-небудь. Форсувати виграш у шаховій партії.

2. техн. Підвищувати потужність, продуктивність або режим (двигуна, топки, механізму тощо) порівняно з номінальними. Форсувати двигун внутрішнього згоряння.

3. Посилювати звучання голосу (звичайно під час співу, декламації, гри у виставі). Театральному актору доводиться виділяти окремі сторони героя, дещо форсувати голос і жест (Мистецтво, 1, 1955, 38); Недосвідчені виконавці у незвичних умовах великого театрального приміщення втрачають свободу керування диханням і голосом, починають форсувати звук, доходячи до неприємної крикливості, або ж, навпаки, — говорять надто мляво і безбарвно (Художнє читання.., 1955, 16).

4. військ. Долати значну природну перешкоду на місцевості (перев. водяну) звичайно з боєм. Поки петлюрівці підтягали і, нарешті, зібрали сили для бою біля переправи, богунці й таращанці вже обійшли їх з флангів, форсували Буг в іншому місці і серед білого дня залетіли до Вінниці (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 64); В кінці листопада 1944 року війська 3-го Українського фронту форсували Дунай на півдні Угорщини, під Югославією (Олесь Гончар, III, 1959, 224).
 Форсувати кригу (крижану перепону і т. ін.) — просуваючись, розбивати кригу (про криголам).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 627.

Коментарі (0)