в означеннях
Тлумачення, значення слова «фотографія»:

ФОТОГРА́ФІЯ, ї, жін.

1. Спосіб одержання зображення кого-, чого-небудь на світлочутливому матеріалі за допомогою спеціального оптичного апарата. За два тижні по тому запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат І гайда до гуцулії в гостину (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255); Фотографія проникла до нас у 40-х роках минулого століття спочатку у вигляді так званої «дагеротипії» — знімків на металевих пластинках (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 252); Кіно оперує способом фотографування, а фотографія — це документ. Це зображення дійсності, яка реально, об'єктивно існує (Олександр Довженко, III, 1960, 268); Зараз жодна галузь науки не може обійтися без значної підтримки з боку фотографії (Знання та праця, 8, 1967, 4).
 Жива фотографія, заст. — кінематографія. Коли кіно у своєму розвитку дійшло до виробництва ігрових (художніх) фільмів, його «перехрестили» з «Живої фотографії» у «Великого німого» (Мистецтво, 4, 1969, 16).

2. Зображення, відбиток, одержаний таким способом; знімок, фотокартка. Целині очі досить довго зупинилися на тих фотографіях (Іван Франко, II, 1950, 288); Праворуч, біля дзеркальця, фотографія трьох виструнчених парубків (Іван Ле, Історія.., 1947, 58); Три роки тому в нього померла мати. Батька він пам'ятав лише з фотографії (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 41);
//  перен. Те, що є точним відтворенням, точною копією кого-, чого-небудь. Коли йдеться про живопис, слово «фотографія» часто вживають у негативному розумінні. Кажучи так про якийсь художній твір, мають на увазі холодний натуралістичний показ дійсності, захаращений другорядними деталями, які перешкоджають усвідомити головне, суть твору, думку автора (Літературна Україна, 29.VI 1962, 1).

3. Майстерня для фотографічного знімання та виготовлення знімків, відбитків. Вчора я заходила у фотографію —.. нашої другої карточки вони не робили, бо в тій позі погано вийшло (Леся Українка, V, 1956, 220); Фотографія містилася в двох кімнатах. В одній Жорж приймав клієнтів і фотографував, у другій жив сам (Олесь Донченко, V, 1957, 379).

4. фам. Обличчя. — Що це з тобою? — жахнувся Максим Сергійович. — Хто це тобі так розмалював фотографію? (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 177).

5. чого, спец. Спостереження та хронометрована фіксація якихось дій, прийомів роботи, процесів і т. ін. з метою дослідження. Фотографія робочого часу є спосіб вивчення затрат робочого часу спостереженнями з послідовними замірюваннями цих затрат по групах затрат робочого часу протягом робочого дня або протягом кількох робочих днів (Столярно-будівельна справа, 1957, 249).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 633.

Коментарі (0)