в означеннях
Тлумачення, значення слова «французи»:

ФРАНЦУ́ЗИ, ів, мн. (одн. француз, а, чол.; француженка, и, жін.). Нація, народ, що становить основне населення Франції. Ішов 1848 рік. Заворушилися французи і махнули свого короля геть з престолу (Панас Мирний, I, 1949, 231); Він був з походження француз, І мав козацькі довгі вуса, І очі добрі та ясні (Володимир Сосюра, II, 1958, 346); Серед визволених найбільше було чехів та поляків, кілька росіянок та українок, кілька французів і навіть один араб (Олесь Гончар, III, 1959, 382); Якось, почувши ім'я Жанни д'Арк, вона весь вечір не давала матері спокою, аж поки та докладно не розповіла про подвиг юної француженки (Микола Олійник, Леся, 1960, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 641.

Коментарі (0)