в означеннях
Тлумачення, значення слова «франтуватий»:

ФРАНТУВА́ТИЙ, а, е.

1. Який полюбляє франтити, який має вигляд франта. — Стій! — крикнув франтуватий ротмістр з леопардовою шкурою за плечима (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 385); Шеф «організаціон Тодт», франтуватий, уже лисий і золотозубий панок, привіз з собою навіть якусь високу і страшенно худющу фрау (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 99);
//  Власт. франту. Франтуватий вигляд.

2. Те саме, що франтівський. Якась з артисток натягнула поверх свого пальта франтуватий піджачок Голахвостого (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 99); Його [Настаса Парамоновича] франтуватий посріблений жмуток вусів химерно, з підсмиком випинався вгору (Яків Баш, Надія, 1960, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 641.

Коментарі (0)