в означеннях
Тлумачення, значення слова «фраза»:

ФРА́ЗА, и, жін.

1. лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. Слово.. в живому потоці мови входить, як відомо, до складу ритмічної групи як частина ще більшої рипімомелодичної одиниці (що становить певну семантично закінчену цілість) — т. зв. фрази (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 152); — Панич, допевне, залюблені, що все такі задумані, — заговорила Пазя. Вивчилася цеї фрази в місті та й перелякала нею Славка ще дужче (Лесь Мартович, Тв., 1954, 231); — Ми переболіли сеє горе, що спостигло нас так неждано. Тепер ми постановили ніколи більше о тім не говорити і дуже просили би вас не торкатися сеї не загоєної ще рани. По такій фразі, сказаній спокійно, ґречно, трудно вже було зачинати річ на сю цікаву і пікантну тему (Гнат Хоткевич, II, 1966, 178); — Від імені робітників Машинобудівного заводу закликаю приєднатися до нас і надіслати з'їздові вітальну телеграму... Вигуки схвалення і оплески не дали йому закінчити фразу (Андрій Головко, II, 1957, 630).
Кидатися фразами див. кидатися; Кучерява фраза див. кучерявий; Обронити фразу див. обронювати; Пару фраз написати (сказати і т. ін.) див. пара 1; Пусті фрази див. пустий.

2. Стійкий умовний вираз, ходячий вислів. Олеся тихо промовила звичайну фразу, спустивши очі додолу: «Як батько та мати скажуть, — я згоджусь!» (Нечуй-Левицький, III, 1956, 54); «О, зупинися, мить, ти — чарівна!» — мимоволі, як це часто буває з Павлом у хвилини великого збудження, спливла у пам'яті готова фраза, що так точно відбивала зараз його душевний стан (Андрій Головко, II, 1957, 486); Живописці на Україні XVII-XVIII ст. ст. об'єднувалися в ремісничі цехи. По закінченні навчання цеховий учень мусив відбути мандрівку по країні, а то й за кордон з метою підвищення кваліфікації. Напучуючи його, майстер казав традиційну фразу: «Маєш вчитися, доки житимеш» (Вітчизна, 5, 1969, 185).
Крилата фраза див. крилатий.

3. Пишномовний нещирий вислів, позбавлений внутрішнього змісту, або такий, що прикриває брехливість твердження, непорядність вчинку і т. ін. Розпустивши цілу річку фраз, гарних, але пустих, він аж заплющував очі, неначе півень в час свого крику (Нечуй-Левицький, I, 1956, 376); Бронка взяла огида. Огида до цього безсилого людського мішка, напханого високими, бундючними фразами про силу волі, про завойовництво, про благородство духа, про боротьбу проти хвилі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 492); Буржуазне гасло абсолютної свободи творчості, в світлі положень Леніна, є порожньою фразою, яка маскує реальну залежність митця від грошового мішка (Радянське літературознавство, 9, 1969, 9).

4. муз. Невелика, відносно завершена частина музичної теми. Характеристика турків подається в опері [«Запорожець за Дунаєм»] в умовно-орієнтальному, узагальненому плані: пусті квінти в басі, коротка мелодична фраза, яка весь час повторюється, різкі регістрові, зіставлення (Українська класична опера, 1957, 137); На початку нової музичної фрази дівчата виходять на сцену (Збірник українських народних танців, 1957, 18);
//  Невелика, відносно завершена частина іншого твору мистецтва (кіно, хореографії тощо). Монтажна фраза; Хореографічна фраза.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 638.

Коментарі (0)