в означеннях
Тлумачення, значення слова «фукати»:

ФУКАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех., діал. Пирхати, форкати. Вона [худоба] рикає, фукає і оглядається неспокійними очима, коли чує десь смерть коло себе (Ольга Кобилянська, II, 1956, 222); Одні [гриби] він [ведмідь] підбирав і їв, інші, неїстівні, топтав, злобно фукаючи (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 67);
//  З шумом випускати з ніздрів повітря, сопіти. Аж ось і підмайстер надійшов, фукаючи чогось, як ковальський міх (Іван Франко, I, 1955, 228);
//  Пахкати, чахкати (про паровоз).

2. неперех., діал. Кричати, галасувати, дорікати комусь, сваритися на кого-небудь. — Ромка, куди ти дивишся! — фукає на мене панна, коли я зустрінусь очима з поглядом якого молодого чоловіка (Іван Франко, III, 1950, 100); Приніс Дорофтей із крамниці свічку і приліпив Микиті до носа.. Коли свічка догоряла і добре припекла, вже фукав на всю хату (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 40).

3. перех., розм. Брати фука при грі в шашки (див. фук 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 650.

Коментарі (0)