в означеннях
Тлумачення, значення слова «фундатор»:

ФУНДА́ТОР, а, чол. Той, хто поклав початок чому-небудь, заснував, організував, створив щось; засновник, основоположник. Франко був одним із фундаторів українського літературознавства (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 53); Маруся — голова їхнього «Веселого лану», найбагатшого колись колгоспу області. Голова і його фундатор (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 113); Значення і роль, які відіграє наука й техніка в житті суспільства, вперше були розкриті фундаторами наукового комунізму — К. Марксом і Ф. Енгельсом (Наука і культура.., 1971, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 651.

Коментарі (0)