в означеннях
Тлумачення, значення слова «фуражир»:

ФУРАЖИ́Р, а, чол.

1. Той, хто відає заготівлею, зберіганням та видачею фуражу в армії. Максим Кривоніс доручив йому [Мусію] бути за фуражира, він добре доглядав коней, а траплявся бій, брався й за мушкет (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 366); За два-три дні після відвідання Котовським Біляївки в село приїхав загін денікінців-фуражирів і почав забирати в селян хліб та овес (Юрій Смолич, V, 1959, 542).

2. Той, хто відає заготівлею, зберіганням, видачею, підвезенням до ферми фуражу в колгоспі, радгоспі та ін. Після обідньої перерви фуражири лагодились їхати на поле по траву (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 251); Фуражирами на фермі працюють Шаміль та Колосовський — є така професія на світі (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 54); Скирти сіна і соломи, казати кормових буряків і фуражної картоплі, траншеї з силосом здано фуражирам на зберігання за актами, і видаються корми за вагою у відповідності з прийнятими раціонами (Колгоспник України, 6, 1956, 26).

3. Сільськогосподарська машина, що готує фураж для згодовування. Подрібнюють солому в міру потреби біля тваринницьких ферм фуражиром ФН-1,2 (Хлібороб України, 8, 1965, 12); Фуражир ФН-1,2 — добрий помічник працівників ферм. Фуражир «уміє» взяти корм, не порушуючи щільності скирти (Знання та праця, 9, 1965, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 654.

Коментарі (0)