в означеннях
Тлумачення, значення слова «фуркотати»:

ФУРКОТА́ТИ, очу, очеш і ФУРКОТІ́ТИ, очу, отиш, недок., розм.

1. Утворювати одноманітно-деренчливі звуки під час роботи (про механізми, машини і т. ін.). Де-де в стодолі лопотять ціпи, в сінях хрупотять пили або фуркочуть коловороти, крутячи мотуззя (Іван Франко, IV, 1950, 189); Хутко пересувалися паровози, подаючи пісок і каміння, невпинно фуркотів екскаватор, вигризаючи стальними зубами граніт (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 375).

2. Підсил. до фуркати. В'ється, фуркоче джмелем над долівкою веретено (Михайло Стельмах, II, 1962, 327); Вгорі фуркотять уламки, один із них падає зовсім близько, і чути, як він шипить у снігу, вичахаючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 496).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 655.

Коментарі (0)