ГАБАРИ́Т, у, чол.
1. спец. Граничний зовнішній обрис
якого-небудь предмета (машини, споруди і т. ін.).
Підфарники застосовують для позначення габариту
автомобіля на стоянці у нічний час (Підручник
шофера.., 1960, 175);
// Розмір чого-небудь. Якось ливарний
цех дістав замовлення виготовити.. деякі деталі
великого габариту (Радянська Україна, 15.IV 1959, 2); Значне
збільшення ваги й габаритів причіпних машин.. знижує
економічний ефект застосування їх у виробництві!
(Наука і життя, 5, 1956, 10); У картини «Влітку» [А.
Пластова] завеликий розмір. Лона, безперечно, виграла б при
меншому габариті (Олександр Довженко, III, 1960, 104).
▲ Габарит рухомого складу — обрис тепловоза,
навантаженого вагона тощо; Габарит наближення
споруд — простір уздовж залізничної колії, на якому
немає споруд.
2. перев. мн., перен., ірон. Про комплекцію людини. — Бідна попадя, на що вже була огрядних габаритів женщина [жінка], і та.. на.. радикуліт якийсь усе жалувалась (Юрій Збанацький, Єдина. 1959, 130).