в означеннях
Тлумачення, значення слова «гадати»:

ГАДАТИ 1, аю, аєш, недок.

1. про кого — що і без додатка. Думати, розмірковувати. — І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, Про інше гадати... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 59); Піди вкладися гарно спати, А послі [потім] будеш і гадати, Спочинь та вже тогді [тоді] міркуй! (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Чіпка йде з боку отари, похнюпивши голову.. Нічого він не думає, не гадає... (Панас Мирний, II, 1954, 55); Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка, I, 1951, 91);  * Образно. Хотів би я знати, — та хто теє скаже! Хто скаже мені, що могили гадають... (Павло Тичина, I, 1957, 4);
//  Мріяти. — Чи про такі очі я гадала, як вас [рушники] під калиною вишивала, — подумала. Лукина (Нечуй-Левицький, III, 1956, 346); Мати собі планувала, як її син буде вченим, не гибітиме під землею, як батько. Гадала й від радості плакала (Петро Панч, Синів.., 1959, 35).
 Гадати думу (думку, гадку) — те саме, що Думати думу (думи, думку) (див. думати). Лину В темний садочок на Україну. Лину я, лину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває (Тарас Шевченко, II, 1953, 20); Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю..? (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 30); Сидить Абдул, Губи надув І гадку гадає: Що там моє, Турецькеє Військо поробляє? (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 164); Думати-гадати див. думати.

2. перев. з спол. що. Мати думку, міркування з якого-небудь приводу; вважати. — А я так гадаю, що тобі треба негайно залишити збори, — сказала, стримуючи хвилювання, Ольга Ярош (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 97); — Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати? (Олександр Довженко, I, 1958, 320);
//  Передбачати, припускати. Молотьбу скінчили вчасно. Зерна, правда, одержали менше, ніж гадали (Олесь Донченко, I, 1956, 91).

3. з інфін. Мати намір що-небудь робити. Гадаю подати до цензури збірник власних оповідань з молдаванського життя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 129);
//  Сподіватися. Шевченко гадав побачити свою п'єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році (Мистецтво, 2, 1956, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 10.

Коментарі (0)

ГАДАТИ 2, аю, аєш, недок., заст. Ворожити. Вона тут тілько і робила, Що всім гадала, ворожила (Іван Котляревський, I, 1952, 154); Звечора під новий год Дівчата гадали (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 10.

Коментарі (0)