ГАДКУВА́ННЯ, я, сер., діал. Дія за значенням гадкувати. Санда стояла, мов укопана. Розумом вона вдалася більш до батька, й велике гадкування не було її звичаєм (Ольга Кобилянська, III, 1956, 487).
ГАДКУВА́ННЯ, я, сер., діал. Дія за значенням гадкувати. Санда стояла, мов укопана. Розумом вона вдалася більш до батька, й велике гадкування не було її звичаєм (Ольга Кобилянська, III, 1956, 487).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 11.