ГАГАКНУТИ, ну, неш, док., рідко.
1. неперех. Однокр. до гагакати. — Кури, питаю, мої надворі?! Га?! — гагакнув голова (Остап Вишня, I, 1956, 439).
2. перех., перен., розм. Ударити. Дід як гагакне сома веслом, по голові (Остап Вишня, II, 1956, 253).
ГАГАКНУТИ, ну, неш, док., рідко.
1. неперех. Однокр. до гагакати. — Кури, питаю, мої надворі?! Га?! — гагакнув голова (Остап Вишня, I, 1956, 439).
2. перех., перен., розм. Ударити. Дід як гагакне сома веслом, по голові (Остап Вишня, II, 1956, 253).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 9.