ГАЙДА́Р, я, чол., діал. Вівчар. Я ж думала, що дуб зелененький, Аж то стоїть козак молоденький. Ой, гайдарю, виведи із гаю (Павло Чубинський, V, 1874, 160).
ГАЙДА́Р, я, чол., діал. Вівчар. Я ж думала, що дуб зелененький, Аж то стоїть козак молоденький. Ой, гайдарю, виведи із гаю (Павло Чубинський, V, 1874, 160).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 16.