в означеннях
Тлумачення, значення слова «гайно»:

ГА́ЙНО, діал. Присл. до гайний 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 17.

Коментарі (0)

ГАЙНО́, а, сер., розм.

1. Гній, кал.  * У порівняннях. Крутиться, як те гайно́ в ополонці, і сам не знає, що він [Петлюра] таке! (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 105).

2. Безладдя.
Гайном стояти (покинути і т. ін.) — в безладді бути, покинути і т. ін. Казала, що все прибрала в хаті, аж бачу, що все такечки й стоїть гайном (Словник Грінченка); [Дід:] Так прибери, дочко, гарненько поприбирай тут. Не годиться ж усе тут гайном покинути, вибираючись з гори (Степан Васильченко, III, 1960, 268).

3. Лігво ведмедя. З диких ломів, з гайна, встає на задні лаби [лапи] ведмідь (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 314).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 17.

Коментарі (0)