ГАЙО́К, йка, чол. Зменш.-пестл. до гай 1. Був на горі гайок маленький; Туди частенько я ходив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 285); Понад берегом принадливо зеленів гайок (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 110); З-за густого гайка соняшників виглянула стріха оселі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 167).