ГА́ЙСТРА, и, жін., діал. Айстра. Веселий метелик по плецю літав, На гайстри, на зорі, на ромеп сідав (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 337); Дома ніяких квіток не було: гайстри, царську борідку, гвоздики тільки що посіяли (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 96).