ГА́ХКАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням гахкати і звуки, утворювані цією дією. Чув свист і гахкання мін, ляскіт автоматних черг (Юрій Яновський, II, 1958, 381).
ГА́ХКАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням гахкати і звуки, утворювані цією дією. Чув свист і гахкання мін, ляскіт автоматних черг (Юрій Яновський, II, 1958, 381).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 41.