ГАЛАСЛИ́ВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням галасливий. Саламов мовчить. Тривога так вплинула на нього, що він раптом позбувся своєї звичайної метушні й галасливості (Олесь Донченко, II, 1956, 215); Наманганське життя відрізнялося від попередніх років багато чим та ще й надмірною галасливістю газет про майбутній процес голодностепців (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 300).