ГАЛА́СВІТА, присл., діал. Невідомо куди; кудись. — Ні, з годину тому він був тут, — заперечив начальник цеху. — Прибіг.. в конторку,.. раптом наказав мені спинити цей корнюр на промивку і подався галасвіта (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 58).
ГАЛА́СВІТА, присл., діал. Невідомо куди; кудись. — Ні, з годину тому він був тут, — заперечив начальник цеху. — Прибіг.. в конторку,.. раптом наказав мені спинити цей корнюр на промивку і подався галасвіта (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 58).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 19.