ГА́МУЗОМ, присл., розм. Все разом. Мусій не мав
потреби заробляти на рибі, а тому й сказав зовсім
дешеву ціну: — «П'ять кіп гамузом!» (Петро Панч, III, 1956,
462).
♦ З гамузом — з усім, що є. — Новий конкурент у
нас з'явився. Заткне нас за пояс з усім гамузом (Василь Минко,
Вибр., 1952, 47).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 25.