ГАНЯТИ, яю, яєш, недок.
1. перех. Те саме, що гнати
і гонити 1, 2, 5, 7 з тією різницею, що означає дію, яка
відбувається в різний час або в різних напрямках.
І пішов Василь у місто ганяти чужих коней (Панас Мирний,
IV, 1955, 211); — А ми вже й на станцію гінця ганяли
(Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 98); — Чого тобі, Антоне,
заманулося по такій бистрині ганяти плоти? (Степан Чорнобривець,
Потік.., 1956, 7); — Хоч би ще фах який мав, — самоскиди
ганяє, день і ніч на бульдозері скрегоче (Олександр Довженко, Зачарована
Десна, 1957, 518); У полі орачі на ярину орали, І Муха
там була, І хоч її, непрохану, ганяли, Одначе
крадькома і їла, і пила (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 207); На узліссі
собаки ганяють лисицю; так ганяють, так ганяють:
лисиця не втече, хорт не дожене (Українські народні казки, 1951, 238).
Ганяти голубів — змушувати голубів злітати,
літати високо. Змалку ганяли разом голубів — босоногий
Васильок і гімназист Гервазій (Юрій Смолич, Мир.., 1958,
534).
♦ Куди (де) Макар телят не ганяв — дуже далеко, куди
не підеш по своїй волі; про дуже віддалене місце. Підеш
туди, куди Макар телят не ганяв (Українські народні прислів'я та приказки,
1955, 270); Собак ганяти — нічого не робити;
байдикувати. — Як? — приглушено перепитала ледь
побілілими губами. — Геть чисто нагнав з роботи? — Та
кажу ж тобі, що від п'ятнадцятого можу вже собак
ганяти... (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 496).
2. неперех., розм. Те саме, що гнати і гонити 3 з тією різницею, що означає рух, який відбувається в різний час або в різних напрямках. Вітя широченними ступнями ганяє по двору (Степан Васильченко, II, 1959, 198).
3. перех., перен., розм. Перевіряючи знання, ставити багато різноманітних запитань. Сава Йосипович так ганяв Віктора на екзаменах, що Віра Григорівна.., яка була асистентом, кілька разів пила воду, хвилюючись за нього (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 73).