ГАРЦЮВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням гарцювати. Ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів — ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Яків Качура, II, 1958, 407).
ГАРЦЮВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням гарцювати. Ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів — ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Яків Качура, II, 1958, 407).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.