ГАРЯЧІ́НЬ, і, жін. Абстр. ім. до гарячий 1. Ступнув [Балика] у сонячну гарячінь, у блиск південний (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 35).
ГАРЯЧІ́НЬ, і, жін. Абстр. ім. до гарячий 1. Ступнув [Балика] у сонячну гарячінь, у блиск південний (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 35).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 37.