ГАРЯЧІШАТИ, аю, аєш, недок., розм. Ставати гарячішим (див. гарячий 1). І гарячішав море, і тепліють гори, і в млоску гарячому шелестять хвої чорного кипариса... (Остап Вишня, I, 1956, 201); Гарячішала спека. Розтанула роса, закурило над степом пилом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 385).