ГАРЯ́ЧІСТЬ, чості, жін., діал. Абстр. ім. до гарячий 2. Вона ж., підводить іноді голову й опускає її потроху назад, щоб сльози не викотились з її очей.., бо чув їх гарячість, і панує над собою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 304).
ГАРЯ́ЧІСТЬ, чості, жін., діал. Абстр. ім. до гарячий 2. Вона ж., підводить іноді голову й опускає її потроху назад, щоб сльози не викотились з її очей.., бо чув їх гарячість, і панує над собою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 304).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 37.