ГАРЯ́ЧКА, и.
1. жін. Хвороба, що
супроводжується високою температурою тіла; пропасниця.
Чайченка тоді гарячка палила; без пам'яті сливе був він
(Марко Вовчок, I, 1955, 248); Тієї осені стара Кошубиха
перебродила Стрий, в холодній воді дістала швидку гарячку
(Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 241); * У порівняннях. Меле язиком,
неначе з гарячки (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 18);
// Підвищена
температура тіла; жар. У Ради сильніша форма [кору],
ніж у Зорі, і вона бідняжка лежить в великій гарячці
(Леся Українка, V, 1956, 293); Син спав цілком спокійно і
виглядав цілком звичайно. Суддя притулив руку до чола
дитини, — гарячки не було (Осип Маковей, Вибр., 1954, 286).
▲ Біла гарячка — гостре психічне захворювання, що
виникає внаслідок тривалого зловживання алкоголем.
— Довбня? Довбня? — замовив смотритель. — Був такий
у білій гарячці. Здається, видужав (Панас Мирний, III, 1954,
377); В людей, що тривалий час вживають спиртні
напої, переважно горілку, спостерігається так звана
біла гарячка (Наука і життя, 10, 1958, 31); Простудна
(родильна, породільна і т. ін.) гарячка — старі назви різних
захворювань, пов'язаних з великим підвищенням
температури. У 1801 році на Поділлі і Київщині
спалахнула епідемія «простудної гарячки» (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 25); За два тижні по народженні
Галини померла мати її, схопивши в злиднях через
недогляд породільну гарячку (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 18).
2. жін., перен., розм. Стан великого збудження. Лише
незвичайне зворушення, ота ярмаркова гарячка сього
дня держала його досі на ногах (Іван Франко, VIII, 1952, 365);
Лише Оксен-пожежник, не піддавшись гарячці
перевдягання, з'явився, мов на службу, у своїй бравій
пожежницькій формі (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 27);
// Піднесена
діяльність; напруження. Я думала, що Вам тепер,
під час виборової гарячки, то і циганські діти не милі, не
то що мої листи (Леся Українка, V, 1951, 41); Почалася
справжня будівнича гарячка (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 131).
♦ Пороти гарячку — діяти необдумано, поспіхом,
згарячу. — Тут гарячки, товариство, пороти нічого.
Треба з усіх боків обміркувати (Андрій Головко, II, 1957, 64);
А через тиждень знов почав гарячку пороти наш сусіда.
День і ніч бігає, як навіжений (Євген Кравченко, Квіти..,
1959, 167).
3. чол. і жін., розм. Про запальну нетерплячу людину. — Та дайте ж хоч усістися. Уже й гарячка з вас! Чи то й на війні так напирали? — спитав Книш (Панас Мирний, III, 1954, 147).