ГАРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до збудження, гарячкування. [Гібсон:] Не дурна дівчинка, Кросбі. Трохи гарячкувата і нестримана на язик, але не дурна (Вадим Собко, П'єси, 1958, 86).
ГАРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до збудження, гарячкування. [Гібсон:] Не дурна дівчинка, Кросбі. Трохи гарячкувата і нестримана на язик, але не дурна (Вадим Собко, П'єси, 1958, 86).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 38.