в означеннях
Тлумачення, значення слова «гармонійний»:

ГАРМОНІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Приємний для слуху; милозвучний. Раптом ззаду я почув голос, чистий і гармонійний, наче родився з тепла блакиті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 288); Кілька навмання взятих гармонійних сполучень нот спинили під вікном аматорів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 290).

2. Який знаходиться в чіткій відповідності з чим-небудь; сповнений гармонії (див. гармонія 1 3). Вона ще трохи виросла, і її стать гармонійна й принадна (Ольга Кобилянська, III, 1956, 146); Істотною особливістю сучасної народнопоетичної творчості, як і сучасної літератури, є гармонійне сполучення особистого і громадського (Максим Рильський, III, 1956, 157).

3. Заснований на принципах гармонії (див. гармонія 1 1). Співали всі, хто лиш міг: чоловіки, жінки, хлопці і дівчата гармонійним хором (Іван Франко, II, 1950, 196);  * Образно. Вона [поезія] — це гармонійний спів, Дух злагоди і миру (Максим Рильський, I, 1956, 445).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 33.

Коментарі (0)