в означеннях
Тлумачення, значення слова «гарт»:

ГАРТ 1, у, чол.

1. Те саме, що гартування. Коли в сплав криці попадає чужорідний матеріал — він перегоряє, не витримує гарту (Василь Еллан, II, 1958, 141); Весь стіл був заставлений шматочками катаної сталі — різноманітної товщини, різної плавки і різного гарту (Яків Баш, Надія, 1960, 51).

2. Стан або властивість, набуті гартуванням. Незабаром вони випробували ще два зубила. Гарт вийшов вдалий (Яків Баш, Вибр., 1948, 21); Пилка тонко задзвеніла і, вилискуючи сизим гартом, загрузла в сніг (Василь Кучер, Черв, вогонь, 1959, 48).

3. перен. Стійкість, витривалість, набуті в боротьбі з труднощами або в процесі тренування. — Бажаю одержати ваш гарт і ваш характер в лавах партії і клянусь бути достойним! (Юрій Яновський, I, 1958, 280); Зустрічай нас, рідна школа! Ми набрали сили, гарту, Відпочили, як ніколи! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 115).
Дати гарту чому — понівечити або знищити що-небудь. Лаврінові діти дали б їм [грушам] гарту (Нечуй-Левицький, II, 1956, 378); Завдати (задати) гарту кому — зробити нагінку кому-небудь, покарати когось. — Ми з Томкою завдали таки доброго гарту Генці Климовському (Антоненко-Давидович, Крила.., 1959, 9); Бач, спробував би їй хто 2 місяці не писати, задала б гарту!.. (Леся Українка, V, 1956, 137).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 35.

Коментарі (0)

ГАРТ 2, у, чол. Сплав свинцю, олова та сурми, з якого виливають друкарський шрифт. Сплав, що складається з сурми і свинцю, до яких додано трохи олова, називається друкарським металом, або гартом, і служить для виготовлення друкарського шрифту (Загальна хімія, 1955, 377).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 35.

Коментарі (0)