в означеннях
Тлумачення, значення слова «гаубиця»:

ГА́УБИЦЯ, і, жін. Артилерійська зброя з стволом середньої довжини, що стріляє навісним вогнем. Стволи гаубиць пашіли жаром від безперервної стрілянини (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 37); — Гаубицю на третій давай!.. — гукає хтось з темряви, розмахуючи ліхтарем (Олесь Гончар, Таврі я.., 1957, 397).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 41.

Коментарі (0)