в означеннях
Тлумачення, значення слова «газета»:

ГАЗЕ́ТА, и, жін. Періодичне, перев. щоденне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя. Газета для людини, що вікна для хатини (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 380); — Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Юрій Яновський, I, 1958, 309).
 Жива газета — самодіяльна газета у вигляді фейлетонів, гуморесок і т. ін. на злободенні, перев. місцеві теми, яка читається з естради або зі сцени на вечорах художньої самодіяльності; Світлова газета — самодіяльна газета, пристосована для читання з допомогою проекційного ліхтаря. — Молодець Бурячок, — сказав він. — Це чудовий матеріал для світлової газети (Олесь Донченко, I, 1956, 78); Стінна газета — рукописна або машинописна газета — орган місцевої громадської організації установи чи підприємства, яка вивішується на стіні тільки в цій установі чи на цьому підприємстві. На кожному промисловому підприємстві, в цехах заводів і фабрик, на будівельних площадках, в усіх колгоспах і радгоспах, в учбових закладах і радянських установах виходять стінні газети (Радянська Україна, 15.XII 1956, 1); — Що це ви, хлопці, записарювали всі? — А це ж, тату, стінну газету пишемо (Андрій Головко, II, 1957, 105).
Усна газета, ірон. — поширення різних новин і чуток з уст в уста. Випадків вимордування арендарів (орендарів) із усіми [усіма] їх родинами було багато.. І мужики знали про них з усної газети (Іван Франко, VIII, 1952, 387); Ходяча газета, ірон. — про людину, яка поширює різні новини і чутки.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 13.

Коментарі (0)