ГАЗОБЕТО́Н, у, чол. Дірчастий бетон, який одержують унаслідок вдування в цементне тісто повітря або введення газоутворюючих сумішей (перев. алюмінієвої пудри). Будівельні деталі з газобетону.
ГАЗОБЕТО́Н, у, чол. Дірчастий бетон, який одержують унаслідок вдування в цементне тісто повітря або введення газоутворюючих сумішей (перев. алюмінієвої пудри). Будівельні деталі з газобетону.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 674.